СУМСЬКА
ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА ПАЛАТА






В этом разделе:



Марк Берфман: «Перспектива розвитку нашої економіки тримається на одному киті – знищенні корупції»
Марк Берфман: «Перспектива розвитку нашої економіки тримається на одному киті – знищенні корупції» 27.10.2014 Марк Берфман закінчив Полтавський інженерно-будівельний інститут за спеціальністю «промислове та цивільне будівництво» і десятки років працював за фахом. З 1992 року – в органах влади. У 1998 році обіймав посаду голови Сумської обласної державної адміністрації. Неодноразово обирався депутатом Сумської обласної ради та сім років її очолював. Останнім часом працює на посаді радника голови обласної державної адміністрації.

Говорити про сучасний стан нашої економіки непросто. Відразу пригадується Жванецький із його висловом: «Ми лежимо на правильному шляху». Про рівень свідчить хоча б те, що у світі за останні 20 років ВВП – валовий внутрішній продукт – зріс удвічі, в той час як в Україні він скоротився на третину. І це досить чітко відбивається на проекції нашої області.

Для прикладу можемо розглянути ситуацію на підприємствах, що складали й складають «обличчя» Сумщини. Об’єднання імені Фрунзе: скорочений робочий тиждень, зменшена зарплата, зменшено обсяг портфеля замовлень і він не підкріплений грошима… «Сумихімпром» – у стані банкрутства. «Селмі» переживає черговий приступ реанімації, але якщо навіть підприємство запрацює, треба давати собі звіт у тому, що за цей час не стало людей, які тут колись «підковували блоху», а нові натомість не навчені…

Промисловість області була однополюсно орієнтована на Росію, незначно – на інші країни СНД, тож сьогодні залишилася без замовлень. А щоб іти на відкритий європейський ринок, нам потрібні інші підприємства, сучасні, з якими ми відстали і яких навіть не бачили.

Здавалося б, область має таку вагому складову, як нафтова галузь. Але давайте прослідкуємо динаміку видобутку на Сумщині за останні роки. 1990 – два мільйони тонн; 2000 – півтора мільйона; 2010 – один мільйон. І, відповідно до «Енергетичної стратегії до 2030 року», передбачається скорочення ще втричі. Розвідка нових запасів практично відсутня. А нафтова галузь, між тим, давала й дає поки що 50-70 відсотків грошей до консолідованого бюджету області. Порахуйте, що ми втрачаємо. І додайте, що ще стоїть за цим скороченням – понад чотири тисячі робочих місць із зарплатою більшою, ніж середня в області.

«Оборонка» Шостки? «Свема»? Технопарк? Це все йде до нуля. На жаль, але мусимо констатувати…

Більше оптимізму щодо сільського господарства. Але величезний негатив у тому, що воно існує переважно як суто сировинна база. А в економіці основний прибуток отримує той, хто виробляє кінцевий продукт. Тобто у ланцюжку «зерно-борошно-булка» виграє пекар, а не хлібороб. У нас переробка загублена: цукрозаводи, м’ясокомбінати… А ще матимемо проблеми з переробкою молока, бо Росія наші сири не бере, а в Європі сири, виготовлені так, як у нас, не потрібні.

Ще одна проблема аграрного сектору: землю у нас обробляють монополісти. А для них люди – лише перепона на шляху розвитку техніки, вони беруть, але не вкладають у регіон.

Який тут висновок? Перше. Потрібно розвивати фермерство. Саме це може наблизити сільгоспвиробництво до європейських вимог. Бо дасть можливість, наприклад, здійснювати експресконтроль кожної партії молока, – а у нас нині молоко від приватного виробника взагалі не контролюється.

Друге. Треба докорінно змінювати переробну галузь. А звідси піде й наступне: з’явиться поле діяльності для наших машинобудівних підприємств. Адже, вдамося до історії, для чого Харитоненко зробив у нас у Сумах «Бельгійські майстерні», що врешті перетворилися на об’єднання імені Фрунзе? Щоб створювати обладнання для цукрових заводів, які він тоді розвивав! Та, бачте, нам сьогодні бракує хоча б однієї десятої долі мізків, які мав Харитоненко…

Загалом перспектива розвитку нашої економіки тримається на єдиному киті – знищенні корупції. Вирішення цієї проблеми дасть можливість залучити інвестиції. Проте саме сьогодні на їх збільшення для нашої області не варто особливо сподіватися, бо зараз дуже багато піде на відновлення Донбасу. Отже, потрібно розвивати приватне підприємництво, більш гнучке, більш налаштоване на зміни. Так, немає фундаменту для цього – збалансованого і чесного законодавства. І й тут знову повертаємося до «кита» – проблеми корупції. Кажуть часто, що у нас не працюють закони, бо існує корупція. Ні! У нас є корупція, бо маємо такі закони, де корупційні схеми вже закладені. Ті ж дозвільні процедури – вони не потрібні загалом. А якщо й потрібні, то на якомусь суто «машинному», реєстраційному рівні. Й такі приклади можна продовжувати.

Підсумок: якщо ми вирішимо, як мінімізувати корупцію, це стане вирішенням проблеми розвитку нашої економіки.

Возврат к списку


Материалы по теме:

.
© Сумская торгово-промышленная палата
e-mail: chamber@cci.sumy.ua,   2006 - 2016 гг
Разработка сайта - Мэджик А