СУМСЬКА
ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА ПАЛАТА






В этом разделе:



Перший крок до біржових торгів за європейськими правилами
Перший крок до біржових торгів за європейськими правилами 28.04.2015 Перший крок до біржових торгів за європейськими правилами

«Чоботар без чобіт», – мабуть, так можна коротко охарактеризувати ситуацію в Сумській області, регіоні, який багатий на ліси, але не має розвинутої деревообробної галузі. Минулого року мій знайомий замовив шафу. Виробник у термін, визначений договором, не вклався, пояснивши це тим, що усі комплектуючі застрягли десь на кордоні, бо надходять йому з … Польщі. Запитання, чому ми вимушені купувати не вітчизняні, а дорогі імпортні меблі, ставиться не один рік, але зрушити його з «мертвої точки» так і не вдається. 

Одна з причин – недосконалий механізм біржових торгів в Україні, за яким майже уся ліквідна деревина вивозиться за кордон. Чому ж ніби звичні торги з продажу необробленої деревини, що відбулися на «Сумській ресурсній біржі» 12 лютого цього року, викликали помітний резонанс в підприємницьких колах області? 
Про цю подію і нові механізми торгів, що спрямовані на забезпечення ресурсами, перш за все, місцевих виробників, говоримо з директором біржі Юрієм Смоляром (на фото – зліва) та головою її біржового комітету Даніілом Маландієм (на фото – справа).

 - Юрію Юрійовичу, в чому особливість торгів, що відбулися 12 лютого? 
Юрій Смоляр: У тому, що вперше в області відбулися торги з укладання прямих договорів із продажу деревини між лісовими господарствами і покупцями, значну частину яких склали місцеві виробники. Вперше лісгоспи взяли участь у торгах поза юрисдикцією наказу «Держкомлісгоспу» № 42 від 19.02.2007 року, за яким вони лише один раз на квартал могли виставляти деревину на продаж через аукціони. 
До чого це призводило? До того, що участь у них брали великі споживачі, так звані «великі гравці», які фактично працюють на європейські ринки. Вони, «плигаючи» в Україні з аукціону на аукціон, в рази піднімали ціни, і місцеві виробники, які мають обмежені обігові кошти, залишалися ні з чим. 
Але управління юстиції дало роз’яснення, що торги можна проводити частіше, ніж один раз на квартал, якщо реалізація ресурсів йде через біржу не у формі аукціону, а шляхом укладання прямих договорів. Саме такі торги й відбулися 12 лютого, і ними залишилися задоволені, наскільки мені відомо, усі їх учасники. 

- А як відреагували на них керівництво обласного управління лісового господарства, «Сумиоблагроліс»? 
Юрій Смоляр: Дуже позитивно. Скажу більше, і начальник Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства Віктор Петрович Чигринець, і в.о. генерального директора ОКАП «Сумиоблагроліс» Дмитро Володимирович Нагорний не тільки нас підтримали, а, можна сказати, ідейно надихали на проведення цих торгів, допомагали донести їх головну ідею до керівників лісгоспів. За це їм наша велика подяка. 
Данііл Маландій доповнює свого колегу: В чому ще полягає значення цих торгів. У тому, що це був, можна сказати, перший у нашій області крок із виведення біржових торгів із «тіні», вихід на уніфіковані правила, за якими працюють товарно-сировинні біржі всього світу. Адже в усьому світі всі ресурси є біржовим товаром. 

- А в Україні торги відбуваються за іншими правилами? 
Данііл Маландій: На жаль, поки що і переважно так. Не скажу, що ми першовідкривачі. Торги, що провели ми, вже проводять і у Полтаві, і у Львові. Але в цілому український біржовий ринок не розвинутий, і не розвинутий тому, що у нас діють «понятійні» (російською – «по понятиям») відносини між гравцями різних товарних груп. Тобто, це коли ти знаєш, в який кабінет треба зайти, щоб домовитися про «відкат» і виграти на торгах. Ми ж, «Сумська ресурсна біржа», намагаємося відійти від цієї хибної практики і зробити ці відносини максимально прозорими. 

 - Наскільки сьогоднішнє українське законодавство сприяє детінізації процесу біржових торгів? 
Юрій Смоляр: Скоріше, поки що воно перешкоджає цьому процесу. Справа у тім, що, давайте говорити чесно, у нас кожний правовий акт, який регулює ту чи іншу діяльність, на жаль, пишеться під якусь групу продавців чи покупців, чи посередників. І лісове господарство України як галузь, порівняно до інших, мабуть, найбільше зарегульована в цьому відношенні. Кажуть, це історично, і ще навіть Петро І не міг дати ладу цій галузі. 
Тому потрібно прийняти цілий комплекс нормативно-правових актів, у тому числі тих, які будуть регулювати квоту для місцевих виробників у забезпеченні регіону сировиною. Чому? Тому, що у місцевих товаровиробників не вистачає обігових коштів, аби повністю, навіть за поточними цінами, завантажити власні обсяги виробництва. А це – податки, робочі місця, що так потрібні області. 
Данііл Маландій: Наскільки мені відомо, та команда, яка прийшла сьогодні до управління областю, поставила собі завдання збільшити максимально ВВП регіону, кількість робочих місць, виробничі потужності, а для того, щоб завантажити місцеві підприємства, потрібні ресурси, сировина. Як це зробити, якщо приїздять «великі гравці» і «вигрібають» сировинні ресурси? І наказ № 42, про який ми вже говорили, саме під них і робився. При цьому, якщо вони навіть законтрактували товар, то не завжди його повністю вибирають, а механізм відповідальності за невиконання обов’язків за законтрактованими лотами практично відсутній. За законом, не викуплений ресурс повертається у лісгоспи, і директор лісгоспу сам змушений його продавати. Причому – тільки за тією високою ціною, що склалася на біржі. А хто ж його за такою ціною купить, якщо пропозиція, до всього, втратила за цей час свої товарні якості? 
Тому ми вважаємо, що потрібно деверсифікувати біржові торги. Певний відсоток ресурсів за квотою повинен залишатися в області, і ми, як ресурсна біржа, маємо вивчати цей процес на рівні «пропозиція-попит». Якщо тут, в області, вони в рівновазі, тоді можна запропонувати ресурси Сумщини й іншим областям. 

- Як давно працює «Сумська ресурсна біржа», адже до цього ми чули тільки про «Сумську агропромбіржу»? Юрій Смоляр: Товарно-сировинна біржа «Сумська ресурсна біржа» працює з 2008 року. В основному, ми організовували торги по всій Україні з продажу металобрухту, комунального майна, вугілля. Торги з продажу деревини для нас – не нове, бо ще тоді місцеві переробники звернулися з проханням організувати торги таким чином, щоб лісові ресурси на прозорих умовах і за доступними цінами потрапляли на місцеві виробництва. Тоді ж обласна державна адміністрація дала нам на це «добро», але потім змінився керівник області, а з Києва надійшов наказ про те, що проводити торги на біржі з продажу деревини повинна організація, яка має як мінімум п’ятирічний досвід. Ми продовжили організовувати торги інших сировинних ресурсів. 
Данііл Маландій: Але ж питання залишилося. І ось, нарешті, ми знайшли спосіб його розв’язати. Тому договори, що укладаються на нашій біржі, зараз мають більшу вагу, бо є більше прозорості в цьому процесі. Кожний покупець, виконавши нескладні юридичні процедури, може взяти участь у торгах, і кожний лісгосп теж – як продавець. Ми ж шукаємо конкуренту рівновагому ціну в цьому процесі, і біржа, що головне, є в даному випадку гарантом виконання цих договорів. Наша діяльність – не комерційна, а регуляторна. 
Юрій Смоляр: У чому перевага наших торгів? Якщо є прогалина у законодавстві, то біржовий документ її заповнює. У нас є біржовий арбітраж – Третейський суд. Для нас головне, щоб ті угоди, що укладаються, виконувалися чітко, своєчасно і без якихось ексцесів. Біржа – це обслуговуючий механізм, навіть не посередницький, як хтось вважає, а обслуговуючий. Він створює правила, що виконуються всіма, як це робиться в усьому світі. 

- «Сумська ресурсна біржа» відкидає залучення до торгів іноземних покупців? 
Данііл Маландій: Ні. Саме зараз ми працюємо над залученням покупців-нерезидентів. Проблема у чому? Іноземці українських біржових торгів не розуміють. У тому сенсі, що комусь треба занести якийсь «конверт». Якщо ми йдемо в Європу, то нам потрібно наші правила заверстувати під цей рівень. Ми, «Сумська ресурсна біржа», хочемо, щоб цей нерезидент прислав нам свого представника, ми його акредитуємо. Він подивиться в Інтернеті біржові позиції щодо ресурсів чи товарів, які його цікавлять. Якщо вони його влаштовують, то далі включається цілий регулюючий механізм, який цю угоду забезпечує. Тобто йому достатньо тільки завізувати контракт, і на виході він отримає готову продукцію. Над цим ми зараз і працюємо. 

- Мабуть, для тих, хто схоче виставити свій товар на вашій біржі, актуальне запитання, скільки коштує сама участь у торгах? 
Юрій Смоляр: Акредитація на нашій біржі безкоштовна. Це, мабуть, єдина така біржа в Україні. Щодо участі в самій біржовій сесії, то там механізм такий. Ви пишете заявку для того, щоб щось продати або купити. Все це виставляється на сайті біржі. Учасник сесії сплачує 51 гривню, так званий реєстраційний збір. Якщо торги проводяться у формі аукціону, то береться біржовий збір із кожної укладеної угоди. На останніх торгах він складав 1% від суми укладеної угоди. 

- Давайте підсумуємо нашу розмову. До чого ви прагнете? 
Данііл Маландій: Ми йдемо в Україні до децентралізації, тому потрібно тут, в області, брати на себе відповідальність за те, щоб покращити життя людям, які працюють у регіоні. Єдине, чого хочеться, щоб нам не заважали. 

- А заважають? Данііл Маландій: Так. Стара система нікуди не пішла, залишилася, здаватися не хоче і, зрозуміло, що вона буде «вставляти палиці» в наші колеса. Але ми розуміємо, що тенденції, які ми декларуємо, впроваджуємо, підтримує і сьогоднішня обласна влада. Це – прозорість, чесність, відкритість, доступність. Не варто думати, що Європа прийме нас такими, які ми є, з нашими «конвертами» і «відкатами». Європу потрібно будувати нам самим – тут в Україні, в області. Бажання для цього є, воля є, і, як би нас не намагалася зупинити стара система, ми будемо її міняти, йти тим шляхом, який визнали для себе єдино правильним; таким, за яким майбутнє. 

Стаття в журналі "Ділові новини" Сумської ТПП №1 (109) березень 2015
Розпитував Олександр Гвоздик 
Фото Олега Корженка

Возврат к списку


Материалы по теме:

.
© Сумская торгово-промышленная палата
e-mail: chamber@cci.sumy.ua,   2006 - 2016 гг
Разработка сайта - Мэджик А