СУМСЬКА
ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА ПАЛАТА






В этом разделе:



Олег Салов: «Незважаючи на складну ситуацію в країні, ми й далі продовжимо модернізацію підприємства»
Олег Салов: «Незважаючи на складну ситуацію в країні, ми й далі продовжимо модернізацію підприємства» 20.05.2015 Вислів «Мала штучка червінчик, а ціна велика» з повним правом можна віднести до державного підприємства «Роменське лісове господарство». За площею лісів – 15,6 гектара, а відповідно і ресурсів – воно найменше серед інших лісгоспів Сумщини. Втім, це не завадило йому стати минулого року лауреатом регіонального етапу Всеукраїнського конкурсу «100 кращих товарів (послуг) 2014 року».

Директора Роменського лісгоспу Олега Салова порівняльно невеликий розмір його господарства не бентежить. «Для мене прикладом може слугувати Японія, – говорить він. – Дивіться, така маленька за своїми розмірами країна, а відома всьому світу своєю розвинутою економікою, своїми суперсучасними технологіями. І нам треба рухатися у такому ж напрямку».

ДП «Роменське лісове господарство» розміщене в південній частині Сумської області на території трьох адміністративних районів – Роменського, Недригайлівського та Липоводолинського. За структурою поділяється на чотири лісництва: Роменське, Глинське, Томашівське і Недригайлівське. Має цех із обробки деревини у Недригайлові, який щомісячно заробляє господарству 400 тисяч гривень. Лісгосп працює за повним циклом, тобто не тільки вирубує і заготовляє деревину, а й насаджує нові лісові культури і доглядає за ними, доводячи до стиглого стану. Основні породи – твердостиглі дуб, ясен, клен займають 68% земель; 23% складають м’яколистяні, найменше (9%) – шпилькові. Це, однак, не завадило господарству виростити і продати напередодні Нового року ялинок на суму понад 63 тисячі гривень.

У 2014 році господарством було заготовлено 35 тисяч кубометрів ліквідної деревини, з якої деревина від рубок головного користування склала 20 тисяч кубометрів, деревина за рахунок формування та оздоровлення лісів – 15 тисяч. Уся ліквідна деревина реалізується через «Сумську агропромбіржу» і «Сумську сировинну біржу».
Поряд із заготівлею деревини підприємство займається також її переробкою. За 2014 рік реалізовано виробів переробки на суму понад 2 мільйона 874 тисячі гривень, що складає майже 15% у загальній реалізації підприємства. Чистий доход від реалізації продукції за 2014 рік склав більше 19 з третиною мільйона, або 136,3 % до рівня минулого року. В той же час минулого року в лісгоспі проведено лісовідновлення на площі 65,2 гектара при запланованих 60-и.

Для вирощування садивного матеріалу в лісгоспі є теплиця в Томашівському лісництві та розсадник площею 1,2 гектара. Увесь необхідний посадковий матеріал вирощується власними силами. У зв’язку з попитом на декоративний посадковий матеріал, лісгосп обрав додаткове направлення діяльності – вирощування вічнозелених екзотичних саджанців у закритому ґрунті, що дало змогу у 2014 році реалізувати їх на суму майже 65 тисяч гривень. Додамо: саме за цей напрямок господарство й було відзначене дипломом Всеукраїнського конкурсу «100 кращих товарів (послуг)».

Однак, досягнення даються непросто. «Особливість нашого Роменського лісгоспу, – розповідає директор Олег Салов, – у тому, що господарство розкинуте трьома районами. У нас найбільша в області відстань вивозу деревини з рубок, що, відповідно, позначається на рентабельності. Якщо у Шосткинському лісгоспі ця відстань складає в середньому 23 кілометра, то у нас – 45».
Порівняння із Шосткинським лісгоспом невипадкове. Саме з ним пов’язаний майже увесь трудовий стаж Олега Олександровича, там він пройшов до призначення у Ромни шлях від майстра до головного лісничого.

«При нинішніх цінах на паливо, – продовжує він, – це суттєво відображається на економічних показниках. Тому доводиться рахувати кожну гривню, рахувати й перераховувати, шукати більш ефективні методи роботи, вчитися і переймати кращий досвід господарювання. До того ж маємо різке скорочення населення у сільській місцевості. А це – наш основний трудовий ресурс. У нас важка фізична праця, ліс треба не тільки пиляти, а й висаджувати, доглядати. А бажаючих працювати у лісгоспах з кожним роком катастрофічно меншає. Тому потрібні сучасні механізми, які б замінили ручну працю, дозволили виконувати ті ж обсяги меншою кількістю працівників. Лісгоспам України потрібна техніка, з якою вже давно працює світ. Сьогодні є валочні машини, що дозволяють одному її оператору за день заготовляти до 300 кубометрів лісу, а ми, на жаль, працюємо на бензопилах. Їхня продуктивність – 15-20 кубометрів на людину в день.
Звичайно ж, для модернізації господарства потрібні значні кошти – десятки, сотні тисяч євро, яких у нас немає. Кредити сьогодні взяти у банках теж дуже проблематично. Але ми не опускаємо руки, і, як би важко не було, тримаємо курс на технічне переозброєння власними силами з тим, щоб суттєво підвищити продуктивність праці. Наші капітальні інвестиції на це у минулому році склали понад 2 мільйона гривень.

Придбали, наприклад, лісовозний автомобіль «МАЗ» із причепом та маніпулятором. Щоб ви розуміли, що це таке, дам порівняльну характеристику. Якщо «Урал», яким користуються майже всі лісгоспи Сумщини, вивозить 16-20 кубометрів деревини за один рейс, то «МАЗ» – 34-42 кубометрів.
Крім того, закупили нові стружкопилососи, бензопили та кущорізи, тельфер і кран-балку для цеху деревообробки. В цьому році плануємо поміняти лісообробне обладнання цеху більш кардинально. Зараз ведемо з цього приводу переговори з деякими фірмами. Та мінімальна ціна такого обладнання 50 тисяч євро. Проблематично… Але звертати з шляху технічного оновлення вже не можна. Якщо ми хочемо наблизитися до стандартів розвинутих країн, то маємо працювати на відповідному обладнанні.
Вважаю, що у нинішній економічній ситуації в країні була б доцільною кооперація діяльності підприємств і підприємців. Ми, наприклад, готові розглянути пропозиції і розраховуватися за послуги сторонніх організацій, які б допомогли нам на законних засадах у вирощуванні посадкового матеріалу, плановій вирубці лісу, вивозу деревини, її обробці. Єдина умова – це мають бути сучасні механізми, інакше, як кажуть в Україні, збруя шкіри не варта. Можливо, знайдеться й інвестор, готовий розглянути можливість співпраці, вклавши кошти в повну або часткову модернізацію нашого підприємства. Враховуючи попит на деревину і продукти її обробки, лісові ресурси Сумщини, перехід до створення більш рентабельного виробництва дає маневр для розвитку такого бізнесу».

Спілкувався Олександр Гвоздик

Возврат к списку


Материалы по теме:

.
© Сумская торгово-промышленная палата
e-mail: chamber@cci.sumy.ua,   2006 - 2016 гг
Разработка сайта - Мэджик А