СУМСЬКА
ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА ПАЛАТА






В этом разделе:



Вперше на Сумщині і вперше в Україні: електронні торги з продажу ліквідної деревини
Вперше на Сумщині і вперше в Україні:  електронні торги з продажу ліквідної деревини 17.07.2015 В останній декаді липня Сумська ресурсна біржа (СРБ) проведе перші  в Україні біржові електронні торги з реалізації необробленої деревини. Про цей без перебільшення революційний в економічному механізмі не тільки регіону, а й усієї країни крок ми попросили розповісти директора біржі Юрія СМОЛЯРА і голову біржового комітету СРБ Даніїла МАЛАНДІЯ.

- Аби зрозуміти, в чому полягає революція, яку ви затіяли, треба зрозуміти, що саме ви хочете змінити.

Даніїл Маландій: По відношенню до тієї ситуації, яка є на біржовому ринку України, можливо, це дійсно революція. Але ми прагнемо просто привести торги до тих стандартів, якими користується весь цивілізований світ. А ситуація у країні на ринку лісообігу така. Це  –  пострадянський ринок. Навіть не ринок, а базар, що заточений під певні структури, в яких сидять “потрібні” люди і  виводять з цього потоку кошти.  Нічого ринкового, європейського і цивілізованого в  цьому ринку немає. Класичний паразитизм на потоках. Сама ідея біржових торгів у її класичному вигляді і в  Україні, і в Сумській області, перекручена. Організації, які називають себе біржами, – це збіговисько  комісіонерів, які роками сидять на потоках, знайшли в цьому свою нішу, і  бажання щось удосконалювати, розвивати у них немає.
Тому, коли наша Сумська ресурсна біржа у січні цього року починала свою роботу, ми вже тоді ставили перед собою завдання – принаймні щодо торгів деревиною вона має відповідати європейському рівню. Перш за все, в організації торгів. Біржа в Європі – це концентрація попиту і пропозицій, це дуже сувора регламентація угод, тобто гарантія виконання зобов’язань купівлі-продажу, чого у нас, в Україні, на жаль,  немає.
За статистикою, яку надають  комунальна структура “Сумиагроліс” і державна “Сумиліс”, виконання угод за 2014 рік склало близько 40%. Тобто, можна припустити, що три п’ятих угод укладаються в “тіні”  поза біржою. Тому й  виникла ідея створення такого механізму цивілізованого укладання угод, за якого недобросовісність поведінки її учасників апріорі буде невигідною їм самим.

- В чому полягає головна ідея організації електронних торгів?

Даніїл Маландій: Ми живемо у ХХІ столітті, тож не можемо не брати до уваги той досвід торгівлі, який сьогодні дуже швидко впроваджується в усьому світі. Ось вам приклад роботи електронних торгів на Чиказькій торговій біржі: за добу там укладається до 18 мільйонів угод. До того ж, усі ці угоди абсолютно реалізуються. А в Україні  що маємо? Пострадянські  схеми, де кожен учасник «відщипує» свій шматочок грошенят, який потім розносить зацікавленим особам,  і всі задоволені.

Юрій Смоляр: В чому ми бачимо наше завдання. По-перше, привнести зовсім іншу біржову політику та утвердити роль біржі, як структури, що концентрує попит і пропозиції, займається легалізацією угод і наглядає за добросовісністю їх виконання.  По-друге, ми хочемо за допомогою сучасних технологій прискорити цей процес, а відповідно й збільшити обіг та економічний ефект угод з продажу ресурсів. І не тільки угод щодо лісу, а в принципі підводимо ідею електронних торгів через Сумську ресурсну  біржу під усі процеси ресурсообігів, оскільки крім торгівлі деревиною, розглядаємо також питання обігу зерна і землі та корисних копалин.

- Що на сьогоднішній день вами зроблено в  цьому напрямку?

Даніїл Маландій: Перш за все, удосконалили процедуру самих торгів настільки, наскільки це взагалі було можливо. Усі процедури, всі біржові нормативні акти в максимальному обсязі, в якому вони існують, ми зробили. І всі біржові інститути в тому вигляді, в якому вони представляють традиційну модель біржової справи, у нас на Сумській ресурсній біржі функціонують.  
Тепер на цій базі ми намагаємося прискорити шляхом створення електронного майданчику механізм обігу ресурсів. Те, на що витрачалась велика кількість часу до цього, зараз буде робитися набагато швидше і на рівних умовах для всіх гравців, до того ж, анонімно. Кожен учасник біржових торгів матиме своє робоче місце і належатиме воно тільки йому. Він зможе, працюючи з необмеженою кількістю інших біржових абонентів, спостерігати за торгами, брати в них участь, укладати угоди в режимі реального часу, не залишаючи свого офісу в Шостці, Хмельницьку, Києві, Кіровограді, Миколаєві чи Луцьку.  

- І в чому головні практичні переваги електронних торгів, крім вже зазначених концептуальних?

Юрій Смоляр: По-перше, це дуже економить час учасників торгів.  По-друге, це зручно і покупцям, і продавцям, бо щоб взяти участь у квартальному аукціоні з реалізації деревини, їм необов’язково їхати до Сум. Як було до цього? Збираються в одному місці 200 чоловік, у кожного є свої бажання, а час, щоб їх реалізувати обмежений. Так само обмежений час і у продавців, які мають свої плани з продажу. Біржові спеціалісти не можуть фізично кожному в цьому морі людей приділити увагу. Тому і з’явилася ідея якщо не щоденних, то більш частих реалізацій функції біржі шляхом проведення електронних торгів.

- Як поставилися до ідеї електронних торгів її потенційні учасники в області?

Даніїл Маландій: При голові Сумської обласної державної адміністрації створена робоча група, яка з урахуванням того, що серед головних ресурсів  регіону – ліси і деревина, займається цими питаннями. На її засідання, що відбулося минулого тижня, запросили представників бірж і Асоціації деревопереробників Сумщини. Останні до київської ініціативи, за якою 50% деревини реалізується на біржі в Києві, ставляться абсолютно негативно. Чому? Це – максимальна централізація обігу деревини, як не парадоксально, в умовах проголошеної державою концепції децентралізації  влади і фінансових потоків. Тобто, де-юре владу вам в регіони віддаємо, а де-факто,  не даємо. Бо влада там, де гроші, де робочі місця. А наша ідея і владі, і місцевим деревообробникам прийшлася до душі.  

Юрій Смоляр: Наша позиція така. Ми вважаємо, що ресурси регіону мають бути під конт-ролем його територіальних громад і менш за все мати централізовану київську орієнтацію. Яке завдання стоїть у цьому плані перед нашою біржею? Зробити максимально прозорими і рівними торги для всіх її учасників.
Проблема сьогодні полягає в тому, що фактично розподілом лісових ресурсів Сумщини займаються 30 посадових осіб – 12 директорів гослісгоспів і 18 директорів агролісгоспів. Увесь річний валовий обіг тільки ліквідної деревини, який за 2014 рік склав 550 млн грн., знаходиться в руках 30 менеджерів. Я нікого ні в чому не звинувачую, але, погодьтеся, що потенційні ризики тіньового розподілу лісових ресурсів у такій ситуації  досить високі.

- Яким чином гарантується виконання сторонами взятих на себе за результатами електронних торгів зобов’язань?

Даніїл Маландій: У нашому електронному проекті фіксація намірів учасників торгів реалізується в уніфікованому нормативно-правовому акті, форма якого попередньо була погоджена з усіма учасниками процесу. Тобто, після фіксації результатів торгів кожна сторона отримує на свою поштову скриньку у вигляді штрих-коду чи договору всі матеріали щодо укладеної угоди. Всі таким чином знатимуть куди йти і що робити, якщо одна зі сторін не виконала свої обов’язки. В цьому ж документі зафіксована юрисдикція нашої біржі щодо забезпечення виконання сторонами взятих на себе зобов’язень. Ще один важливий момент електронних торгів – анонімність їх учасників, що унеможливлює зговір між ними щодо ціни, а тому є шанс створити справжні ринкові відносини.

- У чому унікальність тих електронних торгів, які ви хочете провести, адже електронні біржові майданчики в Україні вже існують?

Юрій Смоляр: Так, біржові електронні майданчики в Україні є. Але в  основному вони працюють на фондових і валютних ринках. З сировиною ж  важко працювати, бо вона під наглядом державних менеджерів, які не хочуть виходити на ринковий рівень, тому що бояться конкуренції. Тому такі важкі переговори ведуться нами із лісокористувачами, але ми вже провели семінари з представниками лісгоспів, презентували їм частину нашого програмного забезпечення і запропонували ним користатися. Можна сказати, що частково процес електронних торгів вже реалізується на Сумщині.
Пройдено перший етап, на якому ми отримали в електрон-ному вигляді тестові заявки від продавців, наступний етап – підключення покупців. Якщо зробимо перші експериментальні електронні торги на Сумщині з продажу деревини, то вони дійсно стануть першими в Україні. Зробимо практично те, що Київ поки тільки декларує. Можливо, наш досвід і наш програмний продукт буде корисним для всіх інших регіонів. Приємно, мабуть, буде і всім жителям області, бо Сумщина  тим самим продемонструє, що вона не якась “периферія”,  а “попереду планети усієї”.

Спілкувався
Олександр ГВОЗДИК

Фото Олега КОРЖЕНКА

Возврат к списку


Материалы по теме:

.
© Сумская торгово-промышленная палата
e-mail: chamber@cci.sumy.ua,   2006 - 2016 гг
Разработка сайта - Мэджик А