СУМСЬКА
ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА ПАЛАТА






В этом разделе:



ГЕННАДІЙ ЧИЖИКОВ: «ІНВЕСТОРИ МАЮТЬ БУТИ ВПЕВНЕНИМИ, ЩО СЬОГОДНІ КРАЩЕ, НІЖ УЧОРА, А ЗАВТРА БУДЕ КРАЩЕ, НІЖ СЬОГОДНІ»
 ГЕННАДІЙ ЧИЖИКОВ: «ІНВЕСТОРИ МАЮТЬ БУТИ ВПЕВНЕНИМИ, ЩО СЬОГОДНІ КРАЩЕ, НІЖ УЧОРА, А ЗАВТРА БУДЕ КРАЩЕ, НІЖ СЬОГОДНІ» 27.12.2016 Український експорт переживає сьогодні не найкращі часи. Що необхідно зробити для того, аби тенденція зниження показників експорту почала змінюватися на краще та як саме цьому сприяє система торгово-промислових палат в Україні? Про це ми розпитали у президента ТПП України Геннадія Чижикова.

- Геннадію Дмитровичу, як Ви оцінюєте рік, що минає. Які проекти ТПП України у 2016 році були найбільш знаковими?

- Система торгово-промислових палат в Україні – місце перетину національних, іноземних, міжнародних інтересів бізнесу. Вона – повноцінний ринковий інститут підтримки бізнесу як усередині країни, так і за її межами. Серед пріоритетів Палати – підтримка вітчизняного бізнесу, захист його прав та інтересів. Одним з головних досягнень ТПП є налагодження системної стратегічної роботи з органами державної влади. Сьогодні представники ТПП України присутні у більшості важливих державних інституцій і груп з формування економічної політики в країні, реформування економіки, захисту інтересів вітчизняних товаровиробників.

У році, що відходить в історію, ми ініціювали і провели низку зустрічей підприємців із Прем’єр-міністром України. Організували чимало бізнес-форумів. Серед ключових – ІІ Національний форум із підтримки експорту, що об’єднав понад 700 експортерів з усіх куточків України та гостей із Китаю, Гани, Нігерії, ПАР, Гвінеї, Грузії, Марокко, Індії, Молдови, Португалії, Словаччини, Іспанії, Румунії, Австрії, Чехії, Польщі тощо. Розуміючи свою роль, ТПП України докладає максимум зусиль, щоб створити належні умови для просування вітчизняних товарів на міжнародні ринки. Наша спільна мета – щоб Україна якомога швидше вийшла на передові позиції як країна-експортер і як держава, для якої інвестор – завжди найважливіший гість і союзник у розвитку національного виробництва. В системі торгово-промислових палат вже створена мережа центрів підтримки експорту по всій Україні, яка активно розвивається.

Крім того, у 2016 році Україна взяла участь у роботі Європейського парламенту підприємств, організованого Європалатою (EUROCHAMBRES). Кожну делегацію представила й очолила торгово-промислова палата відповідної країни. Європейський парламент підприємств засідає раз на два роки. У цей день депутати Європарламенту поступаються своїми місцями у сесійній залі підприємцям. Таку практику доречно було б запровадити і в нашій країні. ТПП України має намір використати реформи, що відбуваються в державі, для започаткування нової традиції, щоб наш парламент став гостинним домом для зібрання вітчизняного бізнесу – Українського парламенту підприємств.

Яскравий приклад активної роботи комітетів підприємців при ТПП – це прийняття закону, який стимулює виробництво вина. З початку року ТПП України активно займалася питанням відміни ліцензії на продаж для мікровинарень. Комітет підприємців АПК при ТПП України спільно з «Укрвинпромом» звернувся до Верховної Ради України з проханням накласти мораторій на перевірки фермерських виноробних господарств. Згодом Палата ініціювала проведення Першого національного виноробного форуму, в результаті якого підприємці запропонували законопроект, і за нього після довгих дискусій та обговорень проголосувала ВР. Семінари, практикуми, круглі столи, засідання комітетів підприємців у ТПП України відбуваються майже щодня. І нам важливо щоденно допомагати конкретним компаніям у вирішенні їхніх конкретних завдань. Загалом система ТПП щоденно надає понад 1000 консультацій представникам бізнесу по всій Україні.

- Які головні проблеми, на Вашу думку, стоять сьогодні перед українським бізнесом?

- Головною проблемою для українського бізнесу, як і для всієї країни, є нестабільна ситуація на Сході. Ми всі розуміємо, що її стабілізація є обов'язковою і необхідною умовою для нормального соціально-економічного розвитку нашої держави та залучення іноземних інвестицій. Крім того, існує ще ціла низка проблем, про які ми знаємо і говоримо давно, але, на жаль, недостатньо робимо для їх усунення. Що потрібно зробити в першу чергу – забезпечити верховенство права в країні, реформувати судові та правоохоронні органи, провести реальну боротьбу з корупцією, запровадити принцип дерегуляції економіки. Викликом для українських підприємств залишається їхня конкурентоспроможність на світових ринках, яка залежить від безлічі факторів. Якщо великі підприємства можуть виживати в умовах фінансово-економічної кризи, то малі та середні потребують всебічної підтримки. І в цьому питанні Палата може стати незамінним радником, партнером, консультантом. З цією метою в Палаті працюють більше 20 галузевих комітетів. Ми намагаємося зробити так, аби ініціативи, що висловлюють представники бізнесу, втілювалися в життя представниками законодавчої та виконавчої гілок влади.

- Які перспективи та шляхи поліпшення бізнес-клімату в Україні Ви бачите?

- На моє переконання, як тільки Україна вирішить свої проблеми у сфері безпеки, прихід серйозних інвесторів не примусить себе довго чекати. Для покращення інвестиційної привабливості, в першу чергу, необхідно стимулювати модернізацію виробничих фондів та впровадження новітніх технологій, зробити ставку на інноваційні проекти та підтримати інвестиційну активність малого бізнесу. Необхідна проста і зрозуміла система оподаткування, яка б задовольняла сподівання платників податків і забезпечувала дотримання державних інтересів.

Так само всесторонньо повинна розвиватися конкуренція. Необхідна ліквідація обмежень підприємницької діяльності та створення рівних умов для підприємців. Якщо триватимуть активні реформи – матимемо поліпшення інвестиційного клімату. За рахунок цього можемо очікувати на приплив іноземних інвестицій. Якщо це відбудеться, отримаємо не просто стабілізацію, а можливо, укріплення гривні. Надходження прямих іноземних інвестицій в Україну, як і інші форми зовнішнього фінансування, сприятимуть поліпшенню платіжного балансу України, зміцненню гривні та послабленню інфляції. Процес реформування триває, і він не може бути швидкий. Ми розуміємо, що це не спринт, а марафон. У деяких випадках – це навіть спортивна хода. Багато процесів, таких як, наприклад, політична реформа, подолання корупції та інші інституційні зміни будуть тривалими. Звідси принциповий висновок: розумна політика полягає в тому, щоб забезпечити якщо не швидке, то постійне і неухильне поліпшення ситуації. Головним завданням на нинішньому етапі є створення сприятливого інвестиційного клімату. Саме він стане основою економічного зростання. Інвестори мають бути впевненими, що сьогодні краще, ніж учора, а завтра буде краще, ніж сьогодні. Таким чином, потрібна довгострокова стратегія стимулювання залучення інвестицій, закріплена в державній економічній політиці.

- Які можна виокремити пріоритетні напрямки експорту або країни, на ринках яких система ТПП допомагає розвивати торгівлю українським компаніям?

- Вітчизняні компанії проявляють інтерес до ринку Європейського Союзу, країн СНД, Північної і Центральної Африки. Однак найбільший інтерес з їхнього боку ми спостерігаємо до ринків Азії, що пояснюється великими обсягами і потенціалом країн цього регіону. Український експорт активно зростає в 16 азіатських країнах. За нашими оцінками, сьогодні обсяги українських продажів на ринках Європи і Азії практично однакові. Проте всі розуміють, що в Азії живе половина населення земної кулі, отже, і потенціал цього ринку більший. Зараз ми лобіюємо інтереси нашого бізнесу в рамках переговорного процесу щодо зони вільної торгівлі з Туреччиною, який, я сподіваюся, буде успішним.

- Коли й яких результатів, на Вашу думку, варто чекати від ЗВТ із ЄС? Чи виправдала угода сподівання українців?

- У короткостроковій перспективі вражаючих результатів бути не може. Угода спрощує Україні вихід на ринки ЄС, однак далеко не в усіх галузях українська продукція відповідає вимогам Євросоюзу. Для того, щоб пристосуватися до нових вимог, експортеру потрібен час. От чому Україна виходить на європейські ринки повільно і складно. До того ж, сприятливі умови і додаткові преференції, які отримали українські підприємці, використовуються ще не повною мірою. Перевагами користуються тільки ті, хто почав впроваджувати у себе на виробництві європейські стандарти заздалегідь. Зараз багато залежить від ініціативи, творчого підходу та наполегливості українських бізнесменів.

Ми очікуємо поступового зростання обсягів продажів, але воно не може бути швидким, оскільки продуктова група товарів обмежена досить високими митами і невеликими квотами, а по промисловій групі у нас ще не діє угода для взаємного визнання відповідності. Передбачаючи недостатню готовність бізнесу до самостійного виходу на нові ринки, у вересні минулого року ТПП України, за підтримки посольств Королівства Нідерланди і Великої Британії, розробила Проект підготовки сертифікованих консультантів з експорту в рамках Зони вільної торгівлі з Євросоюзом. Уже відбулося два випуски фахівців.

Сертифікованими консультантами стали представники регіональних палат, міністерств і відомств України, а також організацій банківської сфери. Звертаючись до ТПП України, експортери можуть отримати необхідну інформацію щодо виходу на зовнішній ринок. Торгово-промислова палата України може надати підприємцям всебічну допомогу, адже ми маємо широкий спектр можливостей завдяки мережі Палат в Україні, де працюють фахівці високого рівня, які мають практичний досвід у вирішенні складних експортних завдань, що дозволяє з успіхом допомогти вітчизняним компаніям налагодити зовнішньоекономічну діяльність.

- Що заважає українським виробникам продуктів харчування активніше виходити на міжнародні ринки?

- Більшість українських компаній виробляють хороший продукт. Проблема в тому, як його просувають. Для роботи на ринку ЄС є чіткий алгоритм:
перше – відповідати існуючим в Європі стандартам, друге – пройти сертифікацію і стандартизацію, третє – упевнитися, що вироблена продукція може поставлятися в ЄС, четверте – знайти надійного покупця і отримати відповідний контракт. І основна вимога – постійно виконувати взяті на себе зобов'язання, тому що співпраця з ЄС є довгостроковою.

- Геннадію Дмитровичу, Ви особисто робите неоціненний внесок у розвиток українського бізнесу та зовнішньоекономічної діяльності, висвітлюючи проблеми та шукаючи рішення. Що Вас надихає на таку активну роботу та як Вам вдається відпочивати?

- Надихає той факт, що ти служиш справі, яка тобі подобається, яка важлива для бізнес-спільноти в масштабах країни. І це дає сили долати будь-які проблеми. Також надихає спорт, підтримка близьких. До речі, я часто кажу своїй команді, що слово «проблема» потрібно замінювати на слово «пригода», і тоді життя та робота стають набагато різноманітнішими. Пригоди дають натхнення рухатися далі, а проблеми викликають негативні емоції.



Возврат к списку


Материалы по теме:

.
© Сумская торгово-промышленная палата
e-mail: chamber@cci.sumy.ua,   2006 - 2016 гг
Разработка сайта - Мэджик А